Первый турнир по дзюдо памяти В.А. Киселя, награждённого тремя медалями "ЗА ОТАГУ", прошедший в Харькове 12 сентября 2012 года, оставил глубокий след у всех собравшихся на этом мероприятии. По зрителям и участникам турнира было видно, что равнодушных в зале нет. Интерес вызывало все: и фотовыставка, и макеты оружия, и выступления "афганцев", гостей мероприятия. Во всем чувствовался интерес молодежи не только к соревнованиям, но и к самим событиям афганской кампании, участники которой и организовали этот турнир. А поддержка Российских боевых побратимов из города Белгород, еще раз подтвердила, что боевое братство не имеет границ и даже Государственные границы ветеранам не преграда. Предлагаемая вашему вниманию статья о том, как увидел турнир человек, который не был на той войне, но которого она не оставила равнодушным. Пресс-служба ХГСВА
"Я в Афганистане честно повоевал, и хочу на гражданке чего-то добиться"
Мені припали до душі та глибоко затронули ці слова, що належать одному з випускників нашого університету, який вчився саме на рідному для мене факультеті. Напевне так думає кожен з нас, хоче чогось досягти, та не просто досягти, а щоб це залишилося в спогадах чи то колег по роботі, чи то друзів, а чи то просто рідних. Що ж до автора цієї цитати, яка наведена в заголовку, то напевне він чогось досяг і в мирний час, адже пам'ять залишилась про нього в спогадах не тільки рідних. Цю цитату чув не я, а залишилася вона в пам'яті про автора цитати у також воїна афганця, звичайного солдата - старшого сержанта тієї безглуздої, як ми тепер розуміємо війни - Афганської - нині керівника Дзержинського районного відділу воїнів - інтернаціоналістів Бикова М.Л.. Саме завдяки йому багато в чому відбувся міжнародний турнір по дзюдо в спортивному комплексі ХНАДУ, присвячений відважному воїну, тричі "медалісту" "За відвагу" за Афганістан - єдиному в Україні серед 160375 воїнів з України - Кіселю Володимиру Олександровичу.
|