Законодавство, яке регулює надання різних видів пільг та державної допомоги військовослужбовцям, які отримали поранення і сім'ям загиблих в ході проведення АТО силовиків.

По-перше, варто зазначити, учасників АТО на сьогодні прирівняно до учасників бойових дій. Згідно п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до осіб, які належать до учасників бойових дій, віднесено: військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також брали участь в антитерористичній операції.

По-друге, необхідно окреслити коло законів та підзаконних актів, якими визначається обсяг пільг учасників АТО і членів їх сімей. До таких нормативно-правових актів належать:

 -Закон України «Про боротьбу з тероризмом» (остання редакція – від 05.06.2014);

-Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (остання редакція – від 06.05.2014);

 -Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» (остання редакція – від 20.05.2014);

 -Закон України «Про Збройні Сили України» (остання редакція – від 05.06.2014);

 -Закон України «Про Національну Гвардію України» (від 13.03.2014);

 -Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» (остання редакція – від 05.06.2014);

-Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (остання редакція – від 20.05.2014);

-Закон України «Про державну прикордонну службу» (остання редакція – від 05.06.2014);

-Кодекс цивільного захисту України (остання редакція – від 27.03.2014).

-Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975  «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

 У випадку загибелі військовослужбовця під час проведення АТО, відповідно до ст. 21 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»,  встановлено право членів його родини та осіб, що перебували на його утриманні,  на одноразову допомогу у розмірі 20 прожиткових мінімумів (24 360 грн.), а також на відшкодування витрат на поховання загиблого. Крім того, даній родині виплачується пенсія  у зв’язку з втратою годувальника , а також за ними зберігаються всі пільги , які мав загиблий – на отримання житла, оплату житлово-комунальних послуг тощо. Водночас, частина 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» у випадку загибелі військового при виконанні ним обов’язків військової служби передбачає надання членам родини, батькам а також утриманцям загиблого одноразової грошової допомоги в розмірі 500 прожиткових мінімумів (609 тис. грн.). Таким чином, виникає правова колізія між двома названими вище законами, кожен з яких встановлює свій розмір допомоги. Для з’ясування способів вирішення даної проблеми довелось звернутися до департаменту правового забезпечення Міністерства оборони України. Департамент роз’яснив,  що особи, які мають право на отримання допомоги у разі загибелі учасника АТО, можуть за власним бажанням обрати, положеннями якого з названих вище законів користуватися для призначення їм допомоги. Оскільки допомога в розмірі 500 прожиткових мінімумів є більшою, то доцільніше керуватися положеннями ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».

Такі ж суперечності у чинному законодавстві і щодо призначення допомоги пораненим в ході АТО бійцям силових структур, які стали інвалідами. Надання їм одноразової грошової допомоги передбачено ст. 21 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»  (в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатної особи) та ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» (250 прожиткових мінімумів  (304,5 тис. грн.) – при встановленні першої групи інвалідності і 200 (243,6 тис. грн.) та 150 (182,7 тис. грн.) – відповідно, при встановленні другої і третьої групи).  Військовослужбовець в даному разі також має право обирати, який саме вид допомоги (за яким законом) йому має бути призначено.

У разі, коли особа, яка брала участь у боротьбі з тероризмом, під час проведення антитерористичної операції зазнала поранення, яке не потягло за собою настання інвалідності, цій особі виплачується одноразова допомога в розмірі п'яти прожиткових мінімумів (встановлено ст. 21 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»). Водночас, згідно частини 7 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого ПКМУ від 25 грудня 2013 р. № 975, у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється медико-соціальними експертними комісіями, у розмірі, що визначається у відсотках від:

- 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб (85 260 грн.) на дату встановлення ступеня втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

- 50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб (60 900 грн. ) на дату встановлення ступеня втрати працездатності, - військовослужбовцю строкової військової служби, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.

Таким чином, виходячи з ще однієї законодавчої колізії, для отримання одноразової допомоги внаслідок поранення, що не потягло за собою настання інвалідності, більш доцільно керуватися положеннями ПКМУ від 25 грудня 2013 р. № 975.

Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов’язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Призначення і виплата одноразової допомоги здійснюється згідно з положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975  «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» на підставі документів, перелік яких наведено нижче.

У разі неподання повного комплекту документів (наприклад відсутності свідоцтва про смерть у разі загибелі військовослужбовця), підстав для призначення одноразової допомоги немає.

 Порядок призначення та виплати допомоги:

1. Військовослужбовці, які мають право на одноразову допомогу у випадку поранення, звертаються до командування військової частини, до якої вони приписані, з таким переліком документів:

-  заявою про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військовій частині);

 -    копією  довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка та причинного зв’язку втрати працездатності, або встановленої інвалідності (видається комісіями МСЕК Міністерства охорони здоров’я);

 -    копією довідки військово-лікарської комісії, свідоцтва про хворобу (видається медичними установами, де проводилось лікування);

 -    копією довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), видається у військовій частині;

-    витягом із наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини, а для військовослужбовців строкової військової служби;

-    копією військового квитка (для звільнених із служби);

-    копіями сторінок паспорта отримувача одноразової допомоги з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;

 -     копією ідентифікаційного коду отримувача.

 Члени родини, батьки або утриманці військовослужбовця, який загинув в ході проведення АТО для отримання одноразової допомоги мають подати до обласного військового комісаріату за місцем приписки загиблого такі документи:

 -  заяву кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а в разі наявності неповнолітніх дітей — іншого з батьків про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військкоматі);

 -   копію свідоцтва про смерть військовослужбовця (оригінал видають органи РАГС за місцем проживання);

-    витяг із наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (надає військова частина);

-   копію лікарського свідоцтва про смерть (видається сім’ї) та повідомлення військової частини про смерть військовослужбовця (надсилається військовою частиною до військового комісаріату за місцем проживання сім’ї);

 -   копію довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім’ї військовослужбовця;

-    витяг із послужного списку особової справи про склад сім’ї військовослужбовця (видає військова частина);

 -     копію свідоцтва про шлюб — для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

 -     копію свідоцтва про народження дитини — для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

-     копію свідоцтва про народження військовослужбовця — для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

-     копії сторінок паспортів повнолітніх членів сім’ї з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;

 -     копія ідентифікаційного коду кожного члена сім’ї;

2. Всі копії завіряються у військовому комісаріаті (військовій частині), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.

- комплект документів перевіряється та надсилається за належністю в Департамент фінансів Міністерства оборони України для розгляду їх Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги або до відповідного структурного підрозділу центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво відповідним підрозділом, який бере участь в АТО;

3. Перевірені фахівцями документи розглядаються Комісією та подаються Міністру оборони України або керівнику іншого відповідного центрального органу виконавчої влади для прийняття рішення про призначення одноразової допомоги;

4. Після прийняття рішення Міністром оборони України або керівником відповідного центрального органу виконавчої влади кошти надсилаються до обласного військового комісаріату (військової частини), до якого були подані документи, для виплати одноразової допомоги отримувачам. [1]

5. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

 Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

 Крім виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовці, що зазнали поранень та контузій (в тому числі, таких, що зумовили присвоєння групи інвалідності)в ході АТО, мають низку пільг, перелік яких визначено у ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»:

-   безоплатне лікування, санаторно-курортне оздоровлення, зубопротезування;

-    75-відсоткова знижка плати за користування житлом, комунальними послугами, паливом для опалення будинку;

-     безоплатний проїзд внутрішньо міським транспортом загального користування;

-     першочергове забезпечення житловою площею за необхідності поліпшення житлових умов тощо.

Єдиним правовим обмеженням, якого можуть зазнати такі особи в майбутньому, є неможливість їх продовжувати несення військової служби та служби  у підрозділах інших силових структур за станом здоров’я (крім випадків, якщо військово-лікарською комісією буде встановлено відновлення працездатності та (або) зняття присвоєної групи інвалідності).

Джерела:

ІНФОРМАЦІЯ щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності – Режим доступу: http://www.mil.gov.ua/ministry/aktualno/do-uvagi-vijskovosluzhbovcziv-za-prizovom-pid-chas-mobilizaczii-na-osoblivij-period!/informacziya-shhodo-priznachennya-odnorazovoi-groshovoi-dopomogi-u-razi-u-razi-zagibeli-(smerti)-invalidnosti-abo-chastkovoi-vtrati-praczezdatnosti.html